Сашко Положинський (Тартак): «Ми ж любимо, коли смішно…»

Нещодавно Сашко презентував на STAR TV новий кліп на пісню «Ритмотека». Відео, як то часто буває, виявилося веселим, а скоріш навіть стьобним.


Проте, не все і не завжди так весело у Тартака! Фронтмен гурту не боїться підіймати важливі соціальні та політичні питання, а інколи навіть замислюється про кінець світу…

 

Кліп «Ритмотека» – це стьоб?

Сашко: Ясно, що стьоб!Він знімався стьобно і монтувався стьобно, та й пісня не надто серйозна. Ми ж любимо, коли смішно. Це стьоб з нас самих, в першу чергу, стьоб з шоу-бізнесу, як явища, стьоб з тих обставин в яким ми опинилися. 

Кліп знімався на весіллі, і нам було дуже приємно, що люди обрали саме нас, саме наші пісні. Вони попросили деякі треки обов’язково заграти, при чому, ці пісні не попсові абсолютно, не розкручені. 

Тобто це пісні, які можливо більш значимі в нашій творчості, і молодята попросили їх заграти і це дуже приємно.
З іншого боку – дуже кумедна ситуація, що ми не виступали у той день на концерті, а виступали саме на весіллі. Оскільки це було вперше, то це нас веселило.


А як молодята до цього поставилися, не мали нічого проти?

Сашко: Навпаки, ми спитали дозволу, ніхто не був проти того, що ми пісню «Ритмотека» заграли двічі, на початку програми і в кінці, для того, щоб назбирати більше матеріалу. Плюс нам ще пішли назустріч і надали той матеріал, який знімали місцеві оператори, там їх було кілька і всі доволі професійного рівня, то ж ми мали з чого обирати. 

Я вважаю, що людям і молодим і їхнім гостям було цікаво, це ж якась пам'ять. На більшості весіль, люди б хотіли мати такого роду відео. Це нормальний подарунок не тільки нашим прихильникам, але й тим, хто є у кадрі.


А як ви взагалі ставитеся до корпоративів?

Сашко: У нас дуже-дуже мало взагалі було в житті тих корпоративів, тому ставлення якогось чіткого до них не виробилося. З одного боку звичайно добре, що вони є, тому що вони дають можливість музикантам заробляти якісь додаткові кошти і часто кошти немалі, але погано, що для багатьох вони перетворюються в основний засіб існування, вид заробітку і це вбиває творчість. 

Але ми переважно виступаємо на сольних концертах, граємо повноцінну програму, виступаємо на великих фестивалях, де нас часто запрошують в якості хедлайнерів. І навіть, якщо б у нас була велика кількість корпоративів, це б дуже сильно нівелювало ситуацію. Звичайно, ставлення доволі іронічне, у нас і пісня є в попередньому альбомі «Карпаратів».


Кажуть, що в альбомі «Сімка» немає саме того хіта, який буде грати з кожної праски…

Сашко: В усіх наших альбомах немає якогось яскраво вираженого хіта. Пісні часто стають хітами випадково, як сталось з треком «100%-й плагіат». Ми виступали на якомусь концерті в Палаці спорту і перед нами щось виступ був не дуже цікавий, якась збірна солянка. По-різному музиканти грали, хтось півгодини, хто більше і щось перед нами народ якось нудьгував. 

А ми вийшли і тоді вперше виконали пісню «100%-й плагіат». Ми вирішили нову пісню поставити першою, бо як правило починали з більш-менш відомих, щоб розігріти публіку, а потім під кінець щось нове. А в цей раз новий трек якось одразу ж пішов, народ підірвався, почав танцювати. І коли ми уходили зі сцени, Віктор Придувалов - відомий український кліпмейкер підійшов і сказав «На цю пісню хочу зняти кліп». 

От можливо, якби він не запропонував зняти відео, то ми б цього і не зробили і пісня б не стала популярною. Дуже часто композиції стають відомими завдяки випадковим обставинам. 
Готуючись до сьогоднішнього концерту ми вирішали грати пісні, які давно не виконували. Плануючи оцю програму я подумав, якби взяти усі треки, які не стали хітами і перезаписати, відзняти на них кліп і запустити на радіо,то вони мають усі шанси стати хітами.

Можливо у нас немає дару писати 100%-ний хіт, але більшість з наших пісень такі, що при докладених зусиллях вони можуть стати хітами, хоча можливо я себе перехвалюю. 
Мені дуже важко обирати з усіх треків ті, які потрібно віддавати на радіо, на які потрібно робити кліпи. Дуже часто це роблять або самі режисери, або це стається якось випадково.


А чому в цей раз обрали саме Ритмотеку для екранізації?

Сашко: Це так вийшло випадково. Ми приїхали на весілля і готуючись до концерту зрозуміли, що треба знімати кліп і з усіх 12-ти пісень які в нас є в альбомі, Ритмотека за своїм звучанням, настроєм, змістом найбільше підходила під те відео, яке б ми могли зняти в тих умовах. 

Я готував на Ритмотеку зовсім інше відео, в мене була інша ідея, яка нажаль залишиться нереалізованою. Або можливо колись з’явиться пісня, на яку можна буде свою ідею реалізувати. Я не закриваю свою творчість, тим більш, можливо я настільки буду багатим, що познімаю кліпи на всі пісні, на які я маю ідеї, і можливо щось перезніму, зроблю ще одне відео…або зробимо ремікс…є багато варіантів.

Я люблю повертатися до минулого, до пісень з минулого. Свого часу так сталося з піснею «Ні, я не ту кохав», вона вийшла на альбомі 2003 року. А потім у 2004 ми видали вже наступний альбом «Музичний лист щастя», а вже потім у 2005 зняли кліп і пісня стала хітом, знову ж таки, не завдяки нам, але стала.


Рік тому вийшов проект «По-вільно», кажуть що він взагалі унікальний в українському шоу-бізнесі ..чим саме?

Сашко: Це я так кажу, і люди, які дотичні до цього проекту. Суть в тому, що це збірка українських ліричних пісень. Але унікальність полягає в тому, що кожна пісня, навіть, якщо вона існувала до створення цього диску, проходила процес перезапису, переаранжування.. тобто доводилася до такого звучання, щоби стати частиною одного проекту. 

Збірки як робляться? Зібрали 10-15 пісень – зліпили – видали. Ми ж зібрали 17 пісень і кожну перезаписали. Деяким трекам вже по 15 років..тобто є доволі давні композиції…всі вони змінювались, робилось зовсім інше аранжування, деякі пісні навіть не одразу можна впізнати, але загалом це слухається як єдиний цілісний проект. В цьому мабуть є його унікальність.


Не плануєте повторити, але можливо з іншими музикантами?

Сашко: Звичайно хочеться, але цей проект доволі витратний і насправді він не окуповується нажаль, тому що окупити з продажу компакт-дисків - це нереально. Важливо щоб люди просто слухали і ми не проти, щоб вони скачували з інтернету. Але для того, щоб реалізувати новий проект – треба зібрати кошти. 
Перший диск «По-вільно» створювався моїм власним коштом, протягом декількох років, зараз є інші проекти які я хочу реалізувати і саме туди буду спрямовувати гроші, коли вони будуть з’являтися.

Зараз є люди, які хочуть вкласти у продовження проекту, але я маю вже великий досвід спілкування з людьми, які мають гроші і декларують своє бажання їх інвестувати в якісь проекти, в яких я так чи інакше задіяний, але не завжди це вдається, не завжди це стається. Поки все на рівні розмов – нема про що говорити.


Ви сказали, що є інші проекти, які ви плануєте реалізувати. Можете про них розповісти?

Сашко: В мене є сольний проект СП, в якому наразі записано і оприлюднено лише дві пісні, а ідей пісень є значно більше, я думаю ще це буде один з проектів…


Ви маєте авторитет патріота країни і під час виборів виступали на підтримку Демократичного ал'янсу..Як вважаєте, музикантам…діячам культури взагалі варто «лізти» у політику?

Сашко: Я з цього приводу згадую відомий і поширений вираз «Якщо ти не цікавишся політикою, то це не означає, що політика не цікавиться тобою». 
Музикант – це ще й громадянин країни і він має право вибору цікавитися політикою, чи не цікавитися. Одні музиканти цікавляться, а інші ні..Так само як і лікарі, будівельники, водії… це особистий вибір кожного.

В чому я точно впевнений, якщо людина почне займатися політикою професійно, то вона повинна всю свою іншу діяльність відкладати на другий план або переводити в розряд хобі, але ні в якому разі не можна поєднувати професійну політичну діяльність із бізнесом, із шоу-бізнесом, бо це буде не чесно і не якісно в результаті…

От в цьому я впевнений на 100%. Я вважаю, що я, як громадянин України, повинен брати активну участь у політичному житті, бо я хочу жити в прекрасній країні, де я буду щасливий, де будуть щасливі люди довкола. Таку країну крім нас ніхто не створить. 


Чим будете дивувати прихильників на Новій рік? Берете участь у новорічних проектах?

Сашко: Ні, ніяких новорічних подарунків ми не готуємо, насправді великим подарунком для всіх нас виявиться НЕ кінець світу. 


Ви у це вірите?

Сашко: Я вірю в те, що він можливий, я вірю не тому, що я дивився фільм «2012», а тому що я бачу що відбувається довкола мене, бачу що людина своєю діяльністю веде планету до загибелі. Так само я допускаю, що існують якісь там зовнішні космічні фактори, які можуть у будь-який момент вплинути на існування планети Земля. 

Я допускаю можливість цього, немає нічого вічного в світі. Коли станеться цей кінець світу я не знаю, і знати не можу, можливо через мільйони років. Але якщо всі про це говорять, то чому ж не припустити, що це станеться саме зараз?Можливо зараз вже половини планети немає поки ми тут з вами спілкуємось...Хоча сподіваюсь, що це не так. Я хочу ще пожити нормально.

 

Добавить Ваш комментарий

!-- Yandex.Metrika counter -->